Мені наснилось вчора: ми під пледом
Заснули вдвох. Був ранок за віконцем.
Був плед жовтогарячий, наче сонце,
І теплий, ніби погляд твій.
Був затишок розлитий по кімнаті,
І спокій панував усюди сміло.
І сонце розбудить нас не посміло -
Лишень злегка торкнулось вій.
Лежали ми - закохані й щасливі,
А я чомусь згори спостерігала,
І так мені тебе не вистачало,
Що я ловила кожну мить.
І раптом... раптом задзвонив будильник.
І відчуття, що поруч ти, пропало.
Мені тебе так мало! Надто мало,
І серце без тебе болить.
Жовтогарячий плед
© Copyright: Катя Сирко, 2012
Свидетельство о публикации №112091910068
Свидетельство о публикации №112091910068
Рецензии