Близько ночі, заходить у двері,
Та знімає з себе що є,
У кожній з її артерій,
Шумить та піниться море.
Поруч неї, ти чуєш співи,
Дельфінів, китів та хвиль,
Після неї, як після молитви,
Спокійно, захищено, штиль.
Її руки, тонкі, ледь солоні,
Навколо шиї звиваються,
І вже ладен померти в полоні,
Все одно ритм пульсу збивається,
Коли зранку на ковдрі знаходиш,
Пісок, трохи мушель та піни,
Повернути б, та що тут зробиш,
Не замкнути море у стіни.
І нехай комусь сняться райдуги,
А може й погані сни,
На ранок розтануть всі айсберги.
Приходить завжди на весні,
Підлатати, усе що болить,
Знімаючи з себе що є,
Її моря лазурна блакить,
Із мертвого робить живе.
Море
© Copyright: Вольнова, 2012
Свидетельство о публикации №112091807336
Свидетельство о публикации №112091807336
Рецензии
Провокационный вопрос: "А море - слово русское или украинское?"
Виталий Алтухов 03.10.2012 12:45 • Заявить о нарушении
Виталий Алтухов 03.10.2012 12:45 • Заявить о нарушении
Слава Богу, что не Киевская Русь. Спасибо за достойный ответ.
Виталий Алтухов 03.10.2012 15:17 Заявить о нарушении
Виталий Алтухов 03.10.2012 15:17 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.