Віддала свою дочку, ти за мене теща,
Стару хату нам купила,»живіть ви, як хочте».
І не знаю, як любити, тебе, моя теща,
Ти людина й непогана, та трішечки й вредна.
Вір, для тебе я пишу, щоб помнила зятя,
Коли скучиш прочитаєш, перед сном, в кроваті.
І нехай тобі приснюся, на крутій машині,
Ту що зятю подарила, ти у день весілля.
Я скажу тобі спасибі, за дочку Людмилу,
Вона жінка хоть куда, тільки от ревнива.
Ну що теща прощавай, читай мого вірша,
Ти ж просила написати, я думаю вийшло.
Лист в д зятя, тещ
© Copyright: Анатолий Каминских, 2012
Свидетельство о публикации №112091806946
Свидетельство о публикации №112091806946
Рецензии