Хтось любе жить шоб все було прилічно
Хтось просто любе з боку постоять.
А дехто порішать може отлічно
І є такі шо просто люблять спать.
Усі по різному сприймають нашу дійсність
У когось фарби є,а хтось і їх не має.
Одна душа радіє та летить
Але чиясь і плаче і співає.
Для когось сонце сяє уночі
Хтось по стежинах юності блукає.
Хтось від машини загубив ключі
В житті везіння ну ніяк немає.
Є лиш уривки якихсь певних фраз
Зірки душі і сподівань проміння.
А хтось зібрав намисто із образ
І песемізм пустив в душі коріння.
Ми всі от зараз бродимо по світу
Шукаєм порятунок,іскру у очах.
Хоч дивляться усі лиш на гатунок
В зіницях моїх бачуть лише страх.
Мои идиотские мысли!
© Copyright: Евгений Заикин 5, 2012
Свидетельство о публикации №112091806181
Свидетельство о публикации №112091806181
Рецензии