Коли настане смутку час,
коли вернеться все погане,
Тоді життя вбиває нас.
І рве в душі зашиті рани.
Вбиває все - що так болить
І рве,і стоне,і ридає.
Благаю небо :"Відпустіть!"
Але сильніше серце помирає.
І та любов,що вже згоріла,
І ті сварки,і ті думки -
І все це знову оживає
В дурній від суму голові.
Воно болить і не згасає.
І все присмучує мене.
До хрусту кісточок сжимає,
уте що є всередені живе.
Не бачиш світла навкруги.
Лише пітьма тебе вкриває.
Тебе зжирає біль тоді,
Коли добра в тобі немає.
Де відшукати мрію згаслу?
І де ж добро тіє знайти?
Коли усюди все зникає,
Коли немає сил пійти.
Сказати світові "болить"
Не дозволяє сумна доля..
Усе в середені горить!
Мабуть то є моя жалоба..
Я все це знову збережу.
В середені ще місце є.
Нікому біль не покажу.
Нехай все буде так як є..
Болить
© Copyright: Алёна Охулкова, 2012
Свидетельство о публикации №112091711224
Свидетельство о публикации №112091711224
Рецензии