В житті я люблю монологи, тебе ніхто не переб’є,
Ніхто по середині спічу , обличчя брудом не заллє ,
Розмову починаєш знову, як важко жити нині нам,
І що ріка мішає стати, єдиним цілим берегам.
Давай з тобою на хвилинку,дозволимо собі сказати,
Що треба річку осушити,щоб береги разом з’єднати,
Ну а куди подіти верби, що по весні так рясо квітнуть,
Загинуть водяні лілеї, зате роздолля буде вітру.
Він буде гнівно завивати, на вже пустельних берегах,
Скажи чи треба малювати іще тобі оцей весь жах?
Життя ріка нас об’єднала, найди у всьому щастя мить,
Хай квітнуть водяні лілеї, і вітер радісно шумить.
Хай квiтнуть водянI лIлеI...
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2012
Свидетельство о публикации №112091607492
Свидетельство о публикации №112091607492
Рецензии
Пусть цветут лилии, они так красивы!
Спасибо за стихи, Юра!
Лара Кочубеева 16.09.2012 19:43 • Заявить о нарушении
Спасибо за стихи, Юра!
Лара Кочубеева 16.09.2012 19:43 • Заявить о нарушении