Всесвіт стискається до розмірів шлунку
і застрягає десь під самим горлом.
Я втрачаю безгрішність, втрачаю свободу.
Тепер я сповідую смерть замість рятунку.
Тепер я в чужих серцях як в чужих домівках,
а чужі домівки на стільки ж теплі, як і серця
тих, у котрих довелося бувати раніше.
Залізничних колій осіння кіноплівка.
Запасне життя в наплічнику за тонкою спиною.
Напиши мені ще листа - він мене тримає
на плаву, він мене веде, неначе Ісуса,
цими водами. Мені захлинатися слиною,
мені вигризати на ліктях криваве SOS,
мені опускати руки в глибокі кишені.
Бо я сповідую смерть замість рятунку.
І місто не дає ляпас, місто ставить засос.
Всесвiт стискайеться до розмiрiв шлунку
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112091606551
Свидетельство о публикации №112091606551
Рецензии
ще така молоденька i так пишеш...
я в захватi!!!!
Франц Бергман 18.11.2012 00:23 • Заявить о нарушении
я в захватi!!!!
Франц Бергман 18.11.2012 00:23 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.