Iще раз про козу
Трави на косогорі вже немає
І мекання кози вже не лунає,
Бо у дворі прив"язана вона.
Тепер лунає гуркіт навкруги,
Та ж самая коза його здіймає,
Бо бідна хоче їсти, а немає
Господарі ж не чують, мов глухі.
"А що то поряд кришкою накрите ?" -
Та бочка це, а в ній лежить зерно.
"Для чого тут поставлене воно ?" -
Мабуть - то для здіймання апетиту...
Тепер же зранку до ночІ вона,
Від запаху пшениці чуманіє,
Як від того наркотику дуріє -
Гризе ту кришку, й грюкіт підійма.
ГоспОдарка доїти вибігає
Із кружкою на літри отак два,
А де те молоко ? Його нема...
Ото вона козу вже проклинає !
Тепер же я пораду людям дам :
"Таких от коз, у себе треба мати !
Щоб їх нічим, не годувати,
А молоко, давали б вони вам !"
Свидетельство о публикации №112091604753
Хотела написать рецензию на родном языке, но стыжусь --
пишу и говорю по-украински как малограмотная,
почти двадцать лет живу за пределами Украины...
А украинский язык, украинские песни люблю всем сердцем...
Спасибо, дорогая Мария, за Ваши стихи.
С теплом души, с признательностью, Кари
Кари Вестова 09.10.2012 20:16 Заявить о нарушении
Мария Погорелова 11.10.2012 14:10 Заявить о нарушении