Я стою навпроти і молюсь,
Щоб ти обійняв мене щосили.
А в душі мільйон разів клянусь,
Що тебе кохати не хотіла.
Я стою навпроти , крок лишень.
І не знаю : близько ти, далеко…
Пустота навиворіт кишень,
Шкода душу вивернуть нелегко.
Я стою навпроти і ще мить:
Я тобі зізнаюсь у коханні.
Знав би ти, як серденько болить
З ночі і до самого світання.
Я стою навпроти, погляд мій
Стрімко входить у твоє обличчя.
Ти нічий. Ти сам. Ти тільки свій.
А в очах я бачу сум і відчай.
Я стою навпроти, а де ж ти?
Ні, ти не зі мною, ти далекий.
І холодні вістки самоти
Нам на крилах вже несуть лелеки.
Я стою навпроти і молюсь,
Щоб ти обійняв мене щосили.
А в душі мільйон разів клянусь,
Що тебе кохати не хотіла.
Я стою навпроти..
© Copyright: Аннэт Никонорова, 2012
Свидетельство о публикации №112091610863
Свидетельство о публикации №112091610863
Рецензии