Я згадую ті дні, що вже минули.
Тебе. І те, як вірила тобі.
І навіть, зараз, коли майже все забула
надія все ж залишилась в мені.
Нестримні почуття згоріли швидко.
Мої зостались, а твої були?
Мені б спіймати ту чарівну рибку
І загадати лиш одне, навіщо три...
Я згадую, напевно щохвилини
В моєму серці не вщухає вир
В моїх думках , неначе у дитини
Ти залишився дотиком одним.
Твої слова доводили до пекла
І підіймали до небес твої слова
Ти був. І є. А я неначе мертва
Хоча, звичайно, поруч і жива.
Я згадую
© Copyright: Аннэт Никонорова, 2012
Свидетельство о публикации №112091610837
Свидетельство о публикации №112091610837
Рецензии