Хустину літа в скриню я сховаю,
Дістану сукню в гронах горобини.
Діждалась осені – душа моя співає,
Сережки я приміряю з калини.
Кленовий лист встелив дорогу в осінь,
По ньому мов лечу, а не ступаю.
Тримають небеса холодну просинь,
А клени все дорогу засипають...
Чорнобривці запахли гостро,
Грає барвами ліс строкатий.
Ми з дощем - завжди друзі просто:
Йому можна мене обняти.
Раптом в дзеркало я задивилась:
Боже мій, я так схожа до осені.
Було справді, нічого не снилось –
Дощ і я. Чорнобривці росяні...
Дощ i я
© Copyright: Инна Шумовецкая, 2012
Свидетельство о публикации №112091500344
Свидетельство о публикации №112091500344
Рецензии