Фотография

Це  ти,  мій  фотограф,  зірвав  мить  у  спомин:
І  літо,  і  зелень,  і  кошик  зі  смаком,
Лежу  у  траві,  відпочинок  від  втоми,
Тобі  ж ,  сміючись,  видаю  різні  знаки.

То  шляпку  вдягну,  а  соломка  аж  сяє
На  сонці,  мов  світиться  сонцями  в  боки.
То  яблуком  ваблю:  «Не  скучив  за  раєм?
Чого  ж  так  далеко  стоїш  одинокий.

То  ніжки  зігну  і  хитаю  грайливо,
Твоя -  не  твоя,  ти  ж  вирішуй  швиденько,
Або  дочекаєшся  літньої  зливи,
Або  дочекаюсь,  що  буду  старенька.

Та  ти,  мій  фотограф,  не  знаєш,  що  далі,
І  мить  пролетить,  ніби  ластівка  в  небо.
Побачиш  це  фото  у  друга  в  вітальні,
Подібне  ж  цьому  буде  тільки  у   тебе.

Перевод: Сергей Лютов
http://www.stihi.ru/2012/11/22/9788





Это расстояние – губительно,
Чтобы  не  забыл,  смотри  на  фото,
Там  я  улыбаюсь  изумительно,
Видя  на  тебе  смешные  боты.

Лето,  все  в  вьетнамках,  шляпках,  кепочках,
Шорты  или  бриджи,  сарафаны.
Боты  эти,  в  красно-желтых  клеточках,
Бегали  в  траве,  мигали  странно.

«Профи»  так  забавен  был,  уверенно
В  кадры  все  мгновенья  собирая.
Яблоко,  как  символ,  я  намеренно
Зубками  грызнула   «Мы  -  из  рая!»

Время,  расстояние,  томительно…
Теплые  моменты  из  альбома,
Кадры  нашей  памяти  -  значительны,
Летом  этим  стали   мы  знакомы.

Если  кто-то  спросит  восхитительно:
«Что  же  за  красавица  на  фото?»
Сделай  томный  взгляд,  затем значительно
Выдай:  «Та,  кого  смешили  -  боты».
(12.09.12)

Уважаемые читатели, какой, по Вашему мнению, из стихов лучше подходит к картинке?