Без обіцянок все життя сумніше
Ніж темна ніч без світла ще й з дощем.
Тож, не жалкуй, будь трохи смілівіше –
В моєму серці оселився щем.
Засмучень у житті, нажаль, багато,
Суєтність давить нас та повсякденність.
А ті слова – ти все ж повинен мати –
Як квіти зкрасять сірість та буденність.
Серця людські завжди їм будуть раді,
Пустельний світ та весь чужий без них…
Хіба нема в них хоч на краплю правди
В короткий вік життя й цвітіння їх?
*********************************************
Без обещаний
жизнь печальней
дождливой ночи без огня.
Так не жалей же обещаний,
не бойся обмануть меня.
Так много огорчений разных
и повседневной суеты...
Не бойся слов —
прекрасных, праздных,
недолговечных, как цветы.
Сердца людские так им рады,
мир так без них пустынно тих...
И разве нет в них высшей правды
на краткий срок цветенья их?
Вероника Тушнова-Хват Без обещаний
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112091309506
Свидетельство о публикации №112091309506
Рецензии