Корчма. Та мiсяць iронiчний...

* * *

Корчма. Та місяць іронічний
Над нею висить. Потойбічний
Пиячить люд?
Чи править суд?
Над ким?..
                Це знає посох зрячий,
Не відає душа ледача!
А чи ледача, а чи ні,
А чи забрьохана в вині...
Вино — не кров, вино — виною,
Цілком простимою, земною
Для того люду,
                для корчми,
Для суду місяця з пітьми.
Та як на те —
                душа пусте!
От посох... Він її веде
Через сейбічне й потойбічне,
Повз п’яний шарварок і гнів...

Палає посох — тіні стрічні
Таких сахаються вогнів!


Рецензии