В дитинство спогад стежку простеля,
де мрійно сплять не скошені отави,
завжди дивами дихає земля
і вічне небо ніжно-блакитнаве.
Вбираю серцем пісню джерела,
яке бруньки років моїх живило,
до нього пам’ять подумки прийшла,
щоб на майбутнє відновити сили.
Матусю рідну, в щасті молоду,
покличу знов крізь сиве сьогодення,
у молитвах до неї припаду
і вкотре попрошу благословення.
Дитинство
© Copyright: Инна Приходько, 2012
Свидетельство о публикации №112091303941
Свидетельство о публикации №112091303941
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.