Шумить калина у негоду,
Гілками стукає в вікно,
У дощ і сніг, тримає вроду,
Така в неї доля давно.
Віками вроду зберігає,
До неї тягнуться усі,
Червоні ягоди дарує,
Цвіте красиво на весні.
Дає надію вона людям,
На кращу долю і життя.
Красою є всього довкілля,
Милуюсь нею без кінця.
Пісні співають про калину,
В вінки вплітають ягідки,
Вона єднає Україну,
Є символом усі роки.
Цінуйте люди ту хвилину,
Коли калина розквіта.
І бережіть як маму рідну,
Бо доля наша не проста.
Рушник калиною розшитий,
Червоні ягоди, листки,
Сльозою маминою вмитий,
Я бережу усі роки.
ДОЛЯ
© Copyright: Борис Мохонько, 2012
Свидетельство о публикации №112091302904
Свидетельство о публикации №112091302904
Рецензии