Спеленаю тугенько свій біль
І тихенько його заколИшу...
Я звільнюсь від нічних своїх дум
І назАвжди кохання залИшу...
Прокидаюсь уранці - роса
Обпікає мені ноги босі,
Зеленіє травичка... краса!
Наді мною вгорі неба просинь.
Стане легше мені на душі,
Стане легше мені не відразу.
Хай не сняться мені міражі,
Де спасінням ковток із оази.
КвіточкИ піднімуть голівки:
Прокидайтеся, бджілки, скоріше!
ВишенькИ достигають і сливки,
Вони просять:-Зірвіть нас і з"їжте!
ВидавАлась чудовою днина,
Заварила напій я із м"яти.
Барви літа ввібрала очима
І вдихнула п"янкі аромати.
Стало легше мені на душі,
Стало легше мені не відразу.
Вже не сняться мені міражі,
Де спасінням ковток із оази.
Я звільнюсь від нічних своїх дум
І зрадливе кохання залИшу,
Спеленаю тугенько свій біль
І тихенько його заколИшу...
Спеленаю тугенько свiй бiль..
© Copyright: Татьяна Каминская, 2012
Свидетельство о публикации №112091208898
Свидетельство о публикации №112091208898
Рецензии
Болісні переживання душі ніби каміння, по якому йдете босими ніжками...
Кажуть люди, що все проходить - і це пройде...
А, якщо хочете залишити у собі свій біль, то тугенько спеленайте його і залиште аби він не заважав Вам більше, аби Ви були щасливою...
Щасти Вам!
Воин Светлый 22.11.2012 10:24 • Заявить о нарушении
Кажуть люди, що все проходить - і це пройде...
А, якщо хочете залишити у собі свій біль, то тугенько спеленайте його і залиште аби він не заважав Вам більше, аби Ви були щасливою...
Щасти Вам!
Воин Светлый 22.11.2012 10:24 • Заявить о нарушении
Дякую за теплі слова і щирі побажання!
Всього Вам найкращого! -
Татьяна Каминская 22.11.2012 20:36 Заявить о нарушении
Всього Вам найкращого! -
Татьяна Каминская 22.11.2012 20:36 Заявить о нарушении