Гаряча липнева тиша

Гаряча липнева тиша
 Задушно вповзає в дім,
 Димлять перестиглі вишні,
 Забувши про холод зим.

 А скромна цикадка знову
 Наплаче своїх октав,
 Стрибне у жарінь вечорову,
 Відлунням сипне поміж трав

 І серця відозва лунко
 Калатне на поклик той –
 Як добре, що взяв цикадку
 Собі до ковчега Ной!

 Пірну в матіоли сонні
 Від вічних земних потреб,
 А місяць сьогодні вповні
 Небесний гаптує креп.

 Далеким світам на подив,
 Гарячим серцям на згадку,
 В сонаті земних акордів
 Ніде поставить крапку…

 В полоні липневих марев
 У коника служба чесна.
 І я під його розарій
 Сьогодні помру і воскресну.
                29.11.2010


Рецензии