не встигла вирости любов
із свого лона-воскресіння
іще така дрібна
мов макове зерно
а вже підпалена у пеклі страховиння
а вже у зашморгу чуттів старіння
через непевність духу одного
сказати: не пали - так запалає оте "не"
палають совістю всі заперечні форми
тож стверджую - люби, люби мене!
нехай озимо, але підемо на прощу
усіх страхів, страхальників усіх
всіх винуватців й болю, вже старого
тоді, дружинонько, гніздечко перев"єм
тоді в лісах далеко най зозуленька кує
на довго й много
й ще, на довго й много
накує
не встигла вирости любов
© Copyright: Иван Славко, 2012
Свидетельство о публикации №112091203736
Свидетельство о публикации №112091203736
Рецензии