Ти тішишся тихо - тобі я всміхаюсь,
Самотньо сумуєш - і лихо мені,
І в очі зажурені з жалем вдивляюсь,
І з жалем їх бачу собі уві сні;
Моє ти кохання, моє милування,
Мій сум і страждання, серденько моє,
На небі коли лишень зіронька рання
Над світом замрійливім дума своє,
Прилинеш до мене, мені посміхнешся
І знов задрімаєш - солодкая мить!
І я вже чекаю, коли ти проснешся,
Я вже уявляю, як буду любить
І знов цілувати щасливії очі,
Знов тішити рідную пташку мою,
І знову виконувать примху жіночу -
На вушко в півшепіт казати: люблю...
Ти тiшишся тихо...
© Copyright: Руслан Герасимов, 2012
Свидетельство о публикации №112091109961
Свидетельство о публикации №112091109961
Рецензии