На дворі знов така звичайна осінь,
Пожовкле листя забирається за комір,
Ти як завжди у косу заплетеш волосся,
І як завжди, по парі пасм на скронях.
Блукаєш парком замість інституту,
Читаючи якусь стареньку книжку,
Ти як завжди хмурна і непідступна,
І як завжди, еспресо, кайзер, тиша.
У молескіні неминучий безлад,
Там ти живеш, міркуєш, тощо,
Ти як завжди занурена у себе,
І як завжди у пошуках життєвих спрощень.
Сьогодні я крізь парк проходжу знову,
Твої вуста над книгою шепочуть,
Ти як завжди піднімеш очі вгору,
І як завжди, я повз проходжу мовчки.
Просто
© Copyright: Станислав Рим, 2012
Свидетельство о публикации №112091108180
Свидетельство о публикации №112091108180
Рецензии