Артур Сиренко. Ключ от сгоревшего дома

            «Земля и Небо относятся к людям как к собакам»
                Лао Цзы
кто отыщет старый колодец
опустит в него драное ведро
выловит отражение хилого месяца
этого старого меланхолика
бледного внука Космоса
будет слушать как скрипит старый журавль
пивший еженощно росу,
стерегший чёрную воду
из глубин земли
чтоб отравить ею
огненного всадника
скачущего на слепом коне
по земле не видевшей ничего
кроме пожарищ  мора и сапожищ подонков
кто откопает ржавую саблю
зарытую старым казацким полковником
под расколовшимся дубом
из которого торчат клыки 
сивого вепря
которому молнии даровали вечность


перевод с украинского:


Ключ вiд згорiлої хати
Артур Сиренко
                «Земля і Небо відносяться до людей як до собак.»
                (Лао Цзи)

 Хто відшукає
 Старий колодязь,
 Кине у нього
 Діряве відро,
 Щоб спіймати відображення
 Хворого місяця
 Цього старого меланхоліка
 Блідого онука Космосу?
 І буде слухати
 Як скрипить дерев’яний журавель
 Який пив щоночі росу,
 І беріг чорну воду
 З глибин землі,
 Щоб втруїти нею
 Вогненного вершника,
 Що скаче на сліпому коні
 По землі, що не бачила
 Нічого крім пожеж та моровиць
 І чобіт покидьків.
 Хто відкопає
 Іржаву шаблюку
 Зариту старим отаманом
 Під розтрісканим дубом
 З якого стирчать ікла
 Сивого вепра,
 Якому блискавки подарували вічність.

 (Світлина автора віршів)


http://www.stihi.ru/2012/09/11/650