Мамина яблуня

Старенька  яблуня  розквітла  у  саду,
Тремтить кривими, мов  іржавими, гілками.
Біліють  вишеньки,  пов'язані  хустками,
А  я  пригадую  матусю  молоду.

Квітує  яблунька...  матусенька  стоїть,
В  хустиночці...  тендітна  і  вродлива.
Напередодні  прошуміла  злива...
Під  серденьком  од  спогадів  млоїть.

Прощалися  із  нею  навесні...
Та  яблунька  той  рік  не  квітувала.
Вона  родинне  горе  відчувала...
В  саду  шуміли  зливи  навісні.

Така подібна до  моєї  мами -
Всміхається  привітно  пелюстками.



Перевод  Владимир Грубин

Старушка-яблоня цветёт в моём саду,
Дрожит кривыми, будто ржавыми ветвями,
Белеют вишенки, повязаны платками,
А я с утра навстречу маме в сад иду.

Вся в цвете яблонька… и мамочка стоит,
В платочке… так хрупка и так красива.
А перед этим сильно с неба лило…
И память под сердечком вновь стучит.

Прощались с мамой тоже мы весной…
И яблонька цветов не завязала,
Она о горе нашем будто знала…
В саду шумел лишь ливень навесной.

И яблоня на маму так похожа,
Когда листвой обнимет в день погожий.