Пiду вперед!
Любов до рідної землі, весна;
Одягши те зеленеє вбрання,
Таємно-тихо шепотить вона.
Я хочу знати, чи ще є любов на світі,
Чи не погасли вогники надій,
Чи квітнуть, як раніше, ніжно квіти,
Чи залишилась тільки частка мрій?
Любити мрію я, любити!
Любити мрію недарма.
Зі злом кромішним не бажаю жити -
Хай воно розпрощається з всіма!
Набравшись сили, духу, волі,
Закривши очі зплакані свої,
Піду вперед, якої б не судилось долі,
Пройду всі тяжкії бої.
15.02.2001 р.
Свидетельство о публикации №112091007897