Немов окропом шпарить дух амбіцій!
Зневіра, біль... впадає в жаль Парнас...
Всихає шана, ніби кущ форзіцій
В пустелі без води в спекотний час.
О, люди, люди! Як німотно гірко!
Кебета – дар, та в ній отрута є.
Талант та гідність – крил біленьких двійко –
До Неба міст митець з красот снує.
Коли ж душа з погорд плете образу,
Вбачає в славі зверхність над людьми –
Отрути крапля діє вмить, одразу –
І губить душу з швидкістю чуми.
А витвір рук і розуму чудовий:
У фарбах, в слові, в мармурі, в піснях –
Несе таємне зло, як той вінок терновий,
Що зовні весь в красі, зсередини – в голках...
Розчарування
© Copyright: Валентина Чайковская, 2012
Свидетельство о публикации №112090802538
Свидетельство о публикации №112090802538
Рецензии
Разочарование - тяжёлое чувство. Кстати, стихо написано таким высоким украинским, что мне, даже не все слова знакомы.:)
Марина Старчевская 08.09.2012 13:57 • Заявить о нарушении
Марина Старчевская 08.09.2012 13:57 • Заявить о нарушении
Да, уж... лучше его вовек не знать! Спасибо, Мариночка!
Валентина Чайковская 08.09.2012 15:11 Заявить о нарушении
Валентина Чайковская 08.09.2012 15:11 Заявить о нарушении