Чарівним пензлем вересень малює
Перші штрихи осіннього портрету.
Він з смутком легким по землі крокує,
Сідаючи у поїзд часу без білету.
Ось жовтий лист упав мені під ноги,
Його візьму я бережливо в руки.
До дому рідного веде мене дорога
Знайомі чуються з мого дитинства звуки.
Стоять дерева в золотистих шатах,
Калина одягла своє намисто.
Ось я і вдома, любі мама й тато!
Ну здрастуй, моє любе рідне місто!
Ось павутинка бабиного літа
Запуталася поміж гілок клена.
Душа для чогось нового відкрита.
Присядь, матусю рідна,коло мене.
Згадаємо дитинства світлі роки,
Згадаю твої ніжні руки й добру ласку,
А ти- мій перший погляд й перші кроки
І мою першу і наївну казку.
Я обійму тебе і пригорну до себе.
В житті для мене треба небагато –
Щоб було чистим наді мною небо
І завжди були поряд мама й тато….
07,09,2012 р.
Вересень
© Copyright: Татьяна Онищук, 2012
Свидетельство о публикации №112090708701
Свидетельство о публикации №112090708701
Рецензии