Це було вчора, а сьогоднi...

Листочки кленів червоніють іздаля,
Цвітною ковдрою вдягається земля.
Усе навколо ожило в містськім парку,
Травичка підтяглась після дощу!

Хоч вересень із осінню спішить -
Яскраве сонечко ще й досі веселить!
День став коротший і длініша ніч,
Не чути стрибунців безглузду річ!

Напевне, полякалися грози
І грому, що погрожував, грозив!
Чорніло небо і виблискував вогонь...
Це було вчора, ну а вже сьогодні

Ясніє небо світло - голубе
І павучок хустинки знов плете!
Дарує осінь знов своє тепло
І непогоди, наче й не було!


Рецензии