Раскажи мне, слишишь милый

Розкажи мені мій милий,
Як на світі жив?
Розкажи мені мій сокіл
Чи мене любив?
Подивись на небо ясне,
Сонце угорі.
Розкажи мені мій милий,
Як жилось тобі?
Ти поглянь у мої вічі
В них, небесна гладь!
Ти пробач мене мій сокіл.
Ти.... за все пробач!
Ти поглянь на срібні  зорі,
Що горять вночі.
То вони тобі розкажуть,
Як жилось мені.
Чи ти бачив милий вранці,
Як блистить роса?
То лилися мої сльози,
Де росла трава.
Чи відчув як пестить вітер,
Як в саду гуляв?
То душа моя  торкалась,
Чи  про те, ти  знав?
Чи ти  знав , як гірко плачу
Під  рясним дощем ?
Обійми мене! Закутай!
Пригорни плащем.
Чи боліло серце, милий?
Чи тебе пекло?
Чи ти знав, мій милий сокіл
Важко так було!
Розкажи мені коханий,
Як без мене жив?
Розкажи мені мій милий,
Кого  ти любив?
Чи боліло твоє серце
І вогнем пекло?
Чи блистіли в тебе сльози,
Чи забув давно?
Забіжить у сад проміння
Тай тебе торкне,
То моє  сердечко бідне
Мається та жде.
Посміхнусь тобі я сонцем,
Вітром пробіжусь
Знай! За тебе милий сокіл,
Я завжди молюсь!