Про тебе спогад – промінь сонця,
Що подолав ті чорні хмари
Та досягнув мого віконця,
Щоб знищити все зло і чвари.
Ті трави буйні, що в степах
Ночами теплими приймали
Нас,знов оживають в моїх снах.
О.як же палко ми кохали!
Жили ми порізно в ті роки,
Жили ми порізно і потім.
Кохання першого ті кроки
Лишились і в душі і в плоті.
Як швидко пролетіли роки,
Але мої ті ніжні почуття
Залишаться зі мною доти,
Доки Всевишній дасть життя.
Про тебе спогад...
© Copyright: Вера Кириченко, 2012
Свидетельство о публикации №112090603246
Свидетельство о публикации №112090603246
Рецензии