Юлия Друнина-Хват Ми кохання сво поховали

Ми кохання своє поховали,
Пом`янули та хрест встановили.
«Богу дякувать!» - разом сказали -
Наче ми не жили, й не любили…

Із труни враз кохання повстало
Та кива головою з могили,
Нам сказало: «В вас совісті мало!
Я ж живе! що ж ви люди зробили?»…

************************************************

Мы любовь свою схоронили
Крест поставили на могиле.
"Слава Богу!" - сказали оба...
Только встала любовь из гроба,
Укоризненно нам кивая:
- Что ж вы сделали? Я живая!..


Рецензии