За окоём... Планета Осень из Н. Янушевич

Наталка  Янушевич
Планета  Осінь
http://maysterni.com/publication.php?id=81783
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362079

Планета    Осінь    у    пожухлих    травах,
На    берегах    вселенської    ріки,
Така    по    вінця    і    така    яскрава
Визбирує    комети    і    зірки.
Вона    ще    повна    соком    і    промінням
І    ще    веселка    –    сім    її    орбіт.
Планета    Осінь    –    зовсім    не    осіння,
Вона    не    сохне    у    глухій    журбі.
Ми    всі    колись    давно    на    ній    бували,
Ми    ледь    вдихали    спокою    озон
І    просто    неба    десь    на    сіновалі,
Як    цвіркуна,    тонкий    ловили    сон.
А    потім,    вранці,    виростали    крила,
Неначе    у    космічних    журавлів.
І    ми    за    виднокіл    світів    летіли,
Осінні    міжпланетні    кораблі.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Планета  Осень  в  пожелтевших  травах,
На  берегах  космической  реки,
Вся  доверху  и  вся  золотоглава,
С  коллекциею  звездной  шелухи.
Еще  полна  и  соком,  и  лучами,
И  радугою  –  семь  ее  орбит.
Планета  Осень  –  вовсе  не  печальна,
Ей,  не  осенней,  сохнуть  не  грозит.
Мы  все,  хоть  и  давно  -  на  ней  бывали,
вдыхали  утешения  озон
И  где-то  под  луной  на  сеновале,
Как  светлячка,  ловили  тонкий  сон.
А  утром  обретало  крылья  тело,
Как  будто  у  вселенских  журавлей.
И  мы  за  окоём  миров  летели,
Осеннестью  межзвездных  кораблей...

2012