Услід згасаючому літу
за серця щирого дари
тобі віддячую півсвітом,
півсвітом щастя без жури.
Хоч небо осінню сповите,
дощі збирають першу дань, -
воно було, те дивне літо,
бриніло струнами стрічань.
Німотним леготом любові
печаль ховало в лунах днів,
тремтіли тіні вечорові
в зіницях невимовних слів.
У спомин лине дивне літо,
невідворотність осінь зве…
Тобі віддячую півсвітом
за щастя тихе й грозове.
Дивне лiто
© Copyright: Инна Приходько, 2012
Свидетельство о публикации №112090505468
Свидетельство о публикации №112090505468
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.