У неоновім дивнім світанку –
Небо очі – мов зорі відкрило !
Посміхнулось казковому ранку –
Подих в захваті перехопило !
Все навколо –нестримно красиве !
Бере серце та очі в полон !
Яке щастя на вигляд вродливе !
Доторкнутися можна– не сон !
Ось на гілці зворушлива пташка ,
Ранок співом чарівним вітає ,
А в молочній травичці комашка ,-
Всюди гомін природи лунає …
Вітер пестить вологі листочки ,
Що мов сріблом горять у вільхи ,
Мов хитає незримі місточки ,
Що реально несуть у казки …
Ранок!
© Copyright: Валентина Тараненко, 2012
Свидетельство о публикации №112090502687
Свидетельство о публикации №112090502687
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.