Лети!
В нім волі віють вільнії вітра!
Лети, мій пташе любий, я вже не тримаю…
Як би й хотіла – сила вже не та…
Лети! Пірнай у волю, соколе мій ясний,
Та насолоджуйся стрімким піке!
А я заплачу…сльози дощем рясним
Проллються…висохнуть…як не було ніде…
А я молитви шепочу всім вітрам волі,
Щоб зберегли, підтримували крила…
Щоб не зазнав, мій птах, журби, лиха та болі,
Щоб повнії завжди були вітрила…
Лети! Я небеса лиш об однім благаю –
Щоб зберегли, мій соколе, тебе!
Їх пролетиш… від краю і до краю…
І вирвешся з полону їх…я знаю…
І знову вернешся… і пригорнеш мене…
Свидетельство о публикации №112090502358
Сколько женственности, самоотречения и любви.
Дякую ( наврал, поди?)))))
С улыбкой,
Николай Ольгин 19.09.2012 15:42 Заявить о нарушении