На вокзалі горять ліхтарі.
Поїзд швидко прибув до перону.
Я втискаюсь о пізній порі
До плацкартного тихо вагону.
За вікном вже побігли вогні,
Поїзд стрімко втікає за місто,
-Чому сумно зробилось мені?
Стисло горло,сльозам стало тісно.
Добре знаю від чого той сум
Окропив мене ніби росою,
Ще у пам'яті запах парфум,
Ніжна постать з густою косою.
Та мій поїзд як вітер на схід
Ліхтарем ріже долю на двоє,
Залишивши у пам'яті слід
Про коротку ту зустріч з тобою.
Заблукати б у полі отак,
Серед стиглих хлібів,там де роси,
Де горів грішним полум'ям мак
Диким медом де пахнули коси.
Дикий мед
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №112090501670
Свидетельство о публикации №112090501670
Рецензии