Моя душа не розминулась з літом,
Хоч у дворі вирує листопад.
Знайшла бджола і п’є нектар із квітки
І я в душі отак, як літній сад!
Уперто не здаюсь на розпач долі,
Вслухаюсь в музику осінньої пори.
Мов зачарований у золотім полоні,
В молитві руки здіймаю догори.
Туди, де осінь тенета розкладає,
Проміння сонячне на землю щиро ллє.
Мої печалі в листочки завертає
Й з душі у яр, чи в річку віднесе…
А я милуюсь природньою порою,
Рожевим сонцем й зорями вночі.
Її сприймаю щиро і з любов’ю,
В красі осінній ліки для душі!
В красi осiннiй лiки для душi
© Copyright: Петро Керанчук, 2012
Свидетельство о публикации №112090306655
Свидетельство о публикации №112090306655
Рецензии
Лікуйся, покі є можливість, бо не за гОрами зима, ії сувору знаєшь милість, і крапочки тепла у ней нема.
Валентин Брилев 03.09.2012 22:10 • Заявить о нарушении
Валентин Брилев 03.09.2012 22:10 • Заявить о нарушении
у Возжаєвці закалвалися, у Орловці закалювалися, то і в Чугуеві виживемо...
Петро Керанчук 03.09.2012 22:21 Заявить о нарушении
Петро Керанчук 03.09.2012 22:21 Заявить о нарушении