Он один меня слышит... Из Катюши Кабанец

               
                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2012/04/10/10544

               
Если мысль
целовала, казалось, беспомощный миг,
если сердце
утратило веру и вышли все сроки,
Так хотелось кричать,
не узнать дикий времени лик…
он же - неумолимый,
циничный
и слишком жестокий…

Если всюду обман
и на помощь никто
не спешит,
коль друзья и родные
остаться желают глухими,
снова сердце
от боли,
как рана от соли,
щемит,
объяснений всё ждёт:
неужели все были такими?!

Если боль
так безжалостно рушит меня,
а сочувствия нет
и в помине…
К небу очи
воздену,
прощенья у Бога моля…
ОН ОДИН МЕНЯ СЛЫШИТ…
моё не отринет он имя.

Оригинал:

Коли думка
 цілує здавалось безпомічну мить,
 Коли серце
 так легко утратило віру і спокій,
 Так хотілось кричати,
 хотілося час зупинить.
 Тільки він невблаганний..
 цинічний..
 занадто жорстокий..

 Коли всюди обман
 і на поміч ніхто
 не спішить.
 Коли рідні і друзі здаватися
 хочуть глухими.
 Тоді серце
 від болю,
 мов рана від солі, щемить
 Все пояснень шукає:
 невже усі бУли такими?

 Коли біль
 безнадійно шматує мене без жалю,
 І не видно
 ніде  співчуття
 ні малої краплини..
 В небо очі
 здійнявши
 прощення у Бога молю.
 ВІН ЄДИНИЙ,ХТО ЧУЄ..
 на жаль, на сьогодні-єдиний...