Щедра осінь стоїть на порозі,
До людей вона добра й ласкава.
Квіти вмилися ранком у росах,
І вдягли собі барви яскраві.
Айстри, ніби манісіньки зорі,
Головами своїми кивають,
Листям плескають наче те море,
І на радість усім розквітають.
Чорнобривці накрили подвір'я,
Мов оранжевий килим-стежина.
Гладіолусів вибух-сузір'я,
І гортензії наче перлини.
А манірні п'янкі хризантеми
Ніби панночки дуже серйозні.
Все навпошепки творять поеми,
Та комах зазивають у гості.
За подвір'ям лани золотіють,
Кукурудза шевелить волоссям,
Поряд соняшник радісно мріє,
І пшениця схиляє колосся.
Далі ока зеленії луки
Польовими квітками палають.
Наче добрі слухняні онуки
Літо в довгую путь проводжають.
Осiннi квiти
© Copyright: Бездарный Феникс, 2012
Свидетельство о публикации №112090207108
Свидетельство о публикации №112090207108
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.