***
літо, мабуть вже досить!
відтепер новий панує
жовто-багряний стиль.
слів своїх сіль
сиплю на сіро-білий стіл,
сиплю з останніх сил.
цієї осені
щось надірветься болісно.
шепотіти Твоє ім'я я буду,
немов зачарований, голосно.
Твоє ім'я завжди поруч,
завжди поряд.
Твоє ім'я - це синонім моря.
кричу. втрачаю голос.
моя мила, ти все ще
так сильно цього хочеш?..
знести старі руїни?
стати героїнею
однієї з моїх казок?
знову і знов
будуть казати
твої очі:
"так, милий, я хочу",
а я кожної ночі
виходитиму на вулиці
свого міста,
виходитиму на вулиці,
не знаходячи собі місця
вдома. невідомий світові,
загублений в світлі ліхтарів
шукатиму людей веселих,
людей сумних...
збиратиму серця закоханих,
ховатиму їх в сірий мішок
буденності.
ти - героїня
однієї з моїх казок...
цієї осені
щось надірветься болісно.
шепотіти Твоє ім'я я буду,
немов зачарований, голосно.
Твоє ім'я завжди поруч,
завжди поряд.
Твоє ім'я - це синонім моря.
01.09.2012
Свидетельство о публикации №112090204021