Ось вже й лиє сльозенята,
Осінь. Плаче, бо пора,
В небо синєе здійматись,
Відлітати журавлям.
Буде сумно їй без птахів,
Хто ж співатиме пісні?
Хто зішле привіти з дахів,
Або з деревин в гнізді?
Та й мороз не за горами,
Не спитає, надійде!
Він блукає десь лісами,
Із Сибіру, вільно, йде!
За хмарки сховалось сонце,
Як його і не було!
Як же гріло у віконце,
Із ранечка! Як пекло!
У повітрі прохолода,
Листя гучно шелестить...
Осінь гарну свою вроду,
Приховала, десь, на мить!
Осiннiй сум
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112090203750
Свидетельство о публикации №112090203750
Рецензии