Лина Костенко И засмеялась провесень...

И засмеялась провесень: - Пора!
За Черным Шляхом, за Великим Лугом
Смотрю: мой прадед и пра-пра, пра-пра
За временем шагают, как за плугом.

За полем поле в солнце, ураган,
За Черным Шляхом, за Великим Лугом
Они уже в тумане - как туман-
За временем шагают, как за плугом.

А поступь вечности так тяжела!-
За Черным Шляхом, за Великим Лугом
Так своенравна, молода, вольна
И неужели я иду за плугом?

Засею что? Пожну - добро, дурман?
За Черным шляхом, за Великим Лугом,
И это я в тумане - как туман-
За временем шагаю, как за плугом?

Провесень - ранняя весна


І засміялась провесінь:- Пора!-
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом-
дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра-
усі ідуть за часом, як за плугом.

За ланом лан, за ланом лан і лан,
За Чорним Шляхом, за Великим Лугом,
вони уже в тумані - як туман-
усі вже йдуть за часом, як за плугом.

Яка важка у вічності хода!-
за Чорним шляхом, за Великим Лугом.
Така свавільна, вільна,молода-
невже і я іду вже, як за плугом?!

І що зорю? Який засію лан?
За Чорним Шляхом, за Великим Лугом,
Невже і я в тумані - як туман_
і я вже йду за часом, як за плугом?...