Глянь у вікно - який там ліс,
Такий чарівний, дивовижний,
А на столі в нас джем із вишні,
Що з чаєм провідник приніс.
П'ємо ми чай, під стук коліс,
Та споглядаєм краєвиди:
На полі щось на кшталт кориди,
А поруч бабця пасе кіз.
Є десь хати, а десь будинки,
Хлоп'ята бавляться в піску,
Матуся немовля везе в візку,
Усі присутні ждуть зупинки.
Ось наша станція, нарешті,
Ми вибігаєм на перон,
Хвилює вухо грамофон,
Але ми вже у Будапешті.
Глянь у вiкно - який там лiс
© Copyright: Николай Прохоренко, 2012
Свидетельство о публикации №112083006161
Свидетельство о публикации №112083006161
Рецензии