Вода, вода з небес – прозора чиста.
Радію й кожну крапельку ловлю.
Згори на мене падає намисто,
Як розсипи гірського кришталю.
Хмаринка обтрусилась і помчала
За вітром, може вслід за нею він.
І на долоню намистинки впали
Я ніби чула їхній предзвін.
Це диво дивне - сонечко жартує
Нанизує кришталь на промінці
І золотом вже райдугу гаптує
І висоха намисто у руці.
Дощове намисто
© Copyright: Елена Бондарь Бондаренко, 2012
Свидетельство о публикации №112082900019
Свидетельство о публикации №112082900019
Рецензии