Пробач...

Пробач, але вже осінь спіла,
Весна моя давно змарніла,
Шовкові сукні, не дівочі,
Погасли серпня сині ночі.

Моя пора тепер осіння,
Кленовий  погляд у проміння,
Яке зігріло мій садочок,
Віддавши сонечка шматочок.

Тобі лишила запитання,-
Чому забув моє кохання,
Коли вернувся червень літа,
Духмяно пахли білі квіти...

Тепер в садочку лиш дубочки,
Пожовклі падають листочки,
Змарніли роки, ніби ситці,
Моє кохання тільки сниться.

Пробач, нема тої дівчини,
Нема липневої хвилини,
Коли помилку ту зробили,
В запалі почуття спалили.


Рецензии
Красиво поётся. СПАСИБО.

Жанна Гусарова   04.09.2012 17:41     Заявить о нарушении
Услышать бы.И Вам спасибо.

Анина   05.09.2012 11:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.