№2
Пані і панове, ви, напевно, мружитись навчились як годиться, а от я волів би дещо менше очики свої згрібати в диню. Бо, коли всі попервах регочуть, то невдовзі кажуть: пришелепок, йдуть бентежно із спітнілим поруч, зі невдатним од тривог даремних. Незабаром, надивившись досить на повняву фарсу без очисьок, люди бачити не бачать зовсім нк мене, ні одяг мій надчистий. А для мене страх, та як потрібно, щоб збіговисько нікчемних тварей, невідь-ще чогось, заздро дивилось на штанці, щоб облизня спіймати.
2
© Copyright: Говоров Андрюша, 2012
Свидетельство о публикации №112082808543
Свидетельство о публикации №112082808543
Рецензии