Я так хотів побути ще з тобою,
я так хотів поринути у щирість.
Нещадна осінь виявила милість
холодною похмурою добою -
кружляє листя вихором у танці,
вогнем горять осінні пізні квіти,
продовжується ще гаряче літо
в розмовах, у листах і у мовчанці.
Я так хотів затримати цю осінь,
я так хотів. І ми неначе діти
даруємо і лірику, і квіти,
і бігаємо, радісні і босі.
Я так хотів побути ще з тобою
в гостях, в дорозі, вдома і усюди.
Сплітаються думки, вже осінь буде,
злітає листя жовтою журбою.
Бажання
© Copyright: Валерий Линник, 2012
Свидетельство о публикации №112082807640
Свидетельство о публикации №112082807640
Рецензии