Сонет
де на вістрі жагучої миті
заколисує болі сповиті
чиста радість і щемна печаль.
Де стійка павутинка гріха
ледь торкається тіні спокути,
і в обіймах безмовності чути,
як тремтливо кохання зітха.
Заблукала в ночей таїні,
де клубочаться спогади сиві,
і любові вогненним курсивом
доля пише сонети мені.
І життя між оголених рим
обертається в колі своїм…
Свидетельство о публикации №112082803802
Маргарита Метелецкая 29.08.2012 18:32 Заявить о нарушении