Одинока.
Людина по суті своїй – одинока.
Існує. Кохає. Живе.
Одинока.
Сама визначає себе – світ жорстокий.
І страх перед часом – пливе.
Одинока.
Гублюся я в масі людській – одинока!
Не вірую. Прагну. В політ.
Одинока.
Сама, і лиш Небо зі мною високе.
І душу ховаю у лід.
Одинока.
Ні друзів, ані ворогів – одинока.
Не заздрю. Не плачу. Терплю.
Одинока.
На натовп людський все ж дивлюся я збоку:
І сутність свою пізнаю.
Одинока
© Copyright: Елена Бондарь Бондаренко, 2012
Свидетельство о публикации №112082800307
Свидетельство о публикации №112082800307
Рецензии