Мамина вишиванка
В руках у неї полотно
Впізнав її я вишиванку,
Як промінь падав у вікно.
Калини ягоди червоні
Красою вразили мене
У мами сяють на долоні
Тепліше на душі стає.
Ти, мамо, вміло вишивала
Сиділа часто до темна
Красу душею вибирала,
Щоб більше в ній було тепла.
Бо серце мамине страждало
За своїх діток день і ніч
В молитвах Бога все благала,
Щоб поверталися скоріш.
Давно поїхали від мами
Про неї думкою живуть
Полотна її вишиті руками
Вони до смерті бережуть.
Стару черешню біля хати
Згадають у чужім краю,
Як піклувалася їх мати
Під спів зозулі у гаю.
Розшите мами полотно
У сні я бачу на світанні,
Заглянув промінь у вікно,
Душа сумує у терзанні.
Свидетельство о публикации №112082802681