До 120 псалму
“Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога, - мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!” (Псалом 120,1-2)
Коли до душі підступає спокуса,
Найважчим здається кожнісінький крок.
Поглянь! З висоти над тобою нагнувся
Любий Спаситель, найкращий твій Друг.
Розправ свої плечі, зведи свої очі
На гори духовні, що вищі небес.
Засяє надія, і темної ночі
Із поміччю Бога спокусу знесеш.
Господь – то твій сторож, тебе захищає,
Не спить, не дрімає Ізраїлів Бог.
Він долю твою у долоні тримає,
Не дасть ухилитись до хибних стежок.
Минають роки, забирають нас в вічність,
Все ближче і ближче священний поріг.
Давайте являти Господу вірність,
Бо вірність Його – від віку у вік.
23 грудня 1997р.
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2012
Свидетельство о публикации №112082607692
Свидетельство о публикации №112082607692
Рецензии